Пукся
| Пукся | |
|---|---|
| Пуксялӧн пуись керӧм фигура Пуксибӧ пыран туй дорын. Мастер Егор Утробин. | |
| Мифология | коми |
| Пӧв | айпӧв[d] |
| Удж | вына морт, медодзза олісь, посад аркмӧтісь |
| Ай | Юкся |
| Йитчӧм персонажжез | Чадз да Бач воннэз |
Пукся (сідзжӧ Пукси) — коми отир фольклорись персонаж, лыддиссьӧ Пуксиб посад аркмӧтісьӧн, касьтылана важ.
Синбаныс
Медпаськыта тӧдса сюжет сьӧрті, Пуксяыс — Юксялӧн зон, Пуксиб посад аркмӧтісь. Юксяыс ӧтлаын зоннэзнас нето воннэзнас — Пукся, Чадз да Бач — медодззэзӧн овмӧтчӧмась ӧння кадся Кӧч да Кӧс районын муэзын. Чадзыс аркмӧтӧм — Чадзӧв, Бачыс — Бачман, ачыс Юксяыс — Юксьӧв. Кытчӧ пуксьыны овны — чапкӧмась черрез[1].
Юкся, Пукся, Чадз да Бачыс пыр касьтывсьӧны ӧтлаын, нія ӧтік увтырись.[2] Мукӧд легенда сьӧрті, Юксяыс лыддисьӧ айӧн, мӧддэс — сы зоннэз. Пантасьлӧ сідзжӧ, мый нія нёльӧн воннэз.
Пуксясӧ ӧтлаӧн мӧддэзнас касьтылӧны кыдз важжезӧс Семик бӧрся субӧтӧ.[1]
Пуксиб посадыс медодззаись касьтывсьӧ М. Кайсаров 1623—1624 воэзя переписьын («деревня Пуксипа, что была деревня Нестерова»). Одзлань П. Елизаров да Ф. Бельский переписсезын сія шусьӧ Куксипь.[2] Отир сьӧрті Пуксиб нимыс аркмӧм коми кыывезісь «пуксьыны» да «ыб», вежӧртаснас сэк лоӧ пуксьӧм ыб вылӧ. Антонина Кривощёкова-Гантман сьӧрті, Пуксиб посадыслӧн нимыс одзжык вӧлӧма Пуксипи, кытӧн Пукси компонентыс антропоним, сэк вежӧртаснас лоӧ Пукси пи нето зон. Пукси нимсӧ сійӧ лыддьӧ локтӧмӧн удмурт нето башкир кыввезісь[3]. Пукси кывсянь аркмӧм гижсяннэс абу.[2]
Кӧсладор история туялісь Михаил Мартынов версия сьӧрті, Пукся (Кукся) да Юкся ниммес ӧддьӧн вачкисьӧны финн кывья лыдакыввезлӧ «yksi» да «kaksi» (комиӧн ӧтік да кык)[4].
Культураын
- Егор Утробин, Пермскӧй крайлӧн Народнӧй мастер, керис Пуксялісь пуись скульптура. Сія сувтӧтӧм Пуксибӧ пыран туй дорӧ.
Пасйӧттэз
- ↑ 1 2 Татьяна Геннадьевна Голева. ПЕРСОНАЖИ ПРЕДАНИЙ ЮКСЯ, ПУКСЯ, ЧАДЗ И БАЧ В ПРЕДСТАВЛЕНИЯХ КОМИ-ПЕРМЯКОВ // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4: История. Регионоведение. Международные отношения. — 2024. — № 5. — doi:10.15688/jvolsu4.2024.5.7.
- ↑ 1 2 3 Королёва С. Ю., Четина Е. М. Юкся, Пукся, Бора, Мока и другие «чудские родители» (о почитании первых насельников Верхнего Прикамья) Журнал «АРТ», 2016 г, № 3.
- ↑ Кривощекова-Гантман А. С. Географические названия Верхнего Прикамья. С кратким топонимическим словарем. — Пермь: Перм. кн. изд-во, 1983. — 176 с.
- ↑ Мартынов М. Е. Предания старины глубокой (Чадз, Бадз, Юкся, Пукся). — Пермь: Изд. Богатырев П. Г., 2013. — 262 с/