Козлова Елена Васильевна

Босьтöм Рувикиись
Козлова Елена Васильевна
Козлова Елена Васильевна.jpg
Чужан лун: 1954 во тӧвпом 14 лун(1954-02-14)
Чужанін:
Кулан лун: 2021 во одзтӧв 29 лун(2021-12-29) (67 лет)
Куланін:
Канму
Удж гижись

Козлова Елена Васильевна (1954 во тӧвпом 14 лун, Лыаты[d], Коми Республика2021 во одзтӧв 29 лун, Сыктывкар) — челядьдлы коми гижись. Нывдырся овыс Ветошкина.

Олантуй

Елена Козлова чужӧма 1954-ӧд вося урасьӧм тӧлысь 14-ӧд лунӧ Емдін районса Лыаты грездын. Помалӧма Коми канмуса педагогика институтысь филология факультет (1976). Сосногорск районын 19761978-ӧд воясын уджавлӧма школаын роч литература велӧдысьӧн да челядь садйын кага видзысьӧн. 1978-1982-ӧд воясӧ уджалӧма СССР-са Наукаяс академияысь Коми филиаллӧн (ӧні — Коми наука шӧрин) Кыв, литература да история институтын старшӧй лаборантӧн. Ветлӧма некымын экспедицияӧ чукӧртны фольклор, йӧзӧдӧма нимкывъяс йылысь туясян удж.

1982-ӧд восянь Е. В. Козлова уджалӧма Коми гижысь котырын литературнӧй консультантӧн, 19921995-ӧд воясӧ — Коми Республикаса гижысь котырын правленньӧса веськӧдлысьӧс вежысьӧн. 19952021-ӧд воясӧ Елена Васильевна веськӧдлӧма Коми гижысь котырӧн.

Кулӧма 2021-ӧд вося ӧшым тӧлысь 29-ӧд лунӧ коронавирусысь Сыктывкарын[1].

Гижан удж

Литератураӧ Елена Ветошкина (Козлова) пырӧдчӧма 1970-ӧд вояс помын. Медводдза кывбуръясыс («Ош. Кӧч») петӧмаӧсь «Войвыв кодзув» журналын 1978-ӧд воын.

1988-ӧд воын сылӧн петӧма челядьлы медводдза небӧг — «Лӧз клянича», кӧні восьтӧма Аннуш нима нывкалысь олӧмсӧ. Гижӧдыс вӧлі йӧзӧдӧма комиӧн и рочӧн. Сэксянь петӧма уна небӧг: «Лӧз клянича» (1988), «Ме да Ивук вокӧй» (1992), «Лым морт» (1997), «Гӧгыля-вугыля» (2002), «Шундыр» (2007), «Сямтӧм зонка» (2013, да с.в.

Е. В. Козловалӧн повесьт-висьтъяссӧ пыртӧма 1-3 класса школаса лыддьысян учебникъясӧ.

Елена Козловалысь висьтъяссӧ вуджӧдӧма роч, удмурт, мари, мордва, башкыр кывъяс вылӧ.

Гижӧ медсясӧ посни челядьлы. Гижӧма татшӧм пьесаяс, кыдзи «Августын» (1988), «Вӧрса коз дорын» (1986) и «Туй дор бадь» (2014).

1991-ӧд восянь пырӧ СССР-са да Коми гижысь котыръясӧ.

Россияса литература сӧвмӧдӧмӧ уна вося пай пуктӧмысь 2019-ӧд воын сылы сетӧма Д. Н. Мамин-Сибиряк нима ставроссияса литературнӧй премия, зарни медаль да сьӧм.

Отир удж

Е. В. Козлова вӧлі Россияса гижысь котыр правленньӧӧ пырысьӧн, секретарӧн 1996), Фин-йӧгра гижысьяслӧн войтыркостса ассоциацияын веськӧдлысьӧс вежысьӧн (1996).

Небӧггес

Комиӧн


• Лӧз клянича: висьтъяс / Ред. В. А. Попов; серпасаліс В. В. Токарев. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1988. — 32 л.б.
• Ме да Ивук вокӧй: повесть / Серпасаліс Г. Н. Шарипков. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1992. — 48 л.б.
• Лым морт: висьтъяс, пьеса / Ред. А. В. Тентюков; серпасаліс О. И. Павлюк. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1997. — 46 л.б.
• Гӧгыля-вугыля: повесьтъяс, висьтъяс / Ред. А. В. Тентюков; серпасаліс В. А. Клейман. — Сыктывкар: Коми небӧг лэдзанін, 2002. — 216 л.б.
• Шундыр: [повесьт, висьтъяс, мойд] / Серпасаліс А. Б. Минченкова. — Сыктывкар: [Анбур, 2007. — 88 л.б.
• Гӧгыля-вугыля: повесть-мойд / Роч кыв вылӧ вуджӧдіc Е. В. Габова; Серпасаліс И. А. Авилова. — Сыктывкар: Анбур, 2008. — 112 л.б. (комиӧн и рочӧн)
• Гожӧмын: [висьтъяс]. — Сыктывкар: АУ РК «Коми му» газет редакция, 2011. — 14 л.б.
• Сямтӧм зонка: повесьт-мойд. — Сыктывкар: Коми Республикаса гижысь котыр, 2013. — 48 л.б.
• Туй дор бадь: Повесьтъяс, висьтъяс, пьеса / Серпасаліс Ю. Н. Лисовский. — Сыктывкар: Коми Республикаса гижысь котыр, 2014. — 144 л.б.
Козлова Е. В. Тошка пӧль / Ред. А. В. Попов; Вуджӧдіс П. М. Столповский. — Сыктывкар: Коми Республикаса гижысь котыр, 2022. (комиӧн и рочӧн)
Козлова Е. В.Рытъя кыаӧй менам: Повесьтъяс, висьтъяс, драмаяс, казьтылӧмъяс / Лӧсьӧдіс Е. Е. Афанасьева. — Сыктывкар: ООО «Анбур», 2023. — 368 л.б.

Вуджӧтӧммес


• Клейн А. С. Волшебный Камень и Книга Белой Совы: повесть-сказка по мотивам коми фольклора = Олӧм Из да Вежӧркуд Небӧг: коми фольклор подув вылын лӧсьӧдӧм мойд-повесьт / Пер. с рус. Е. В. Козловой, худож. В. А. Клейман. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 2005. — 144 с.

Донтан пассэз

• Коми Республикаса нимӧдана уджалысь (2001)
• Россияса культураын нимӧдана уджалысь (2010) — культура сӧвмӧдӧмысь да уна вося бур уджысь
• И. А. Куратов нима Коми Республикаса Веськӧдлан котырлсь премия босьтысь (2011) — «Коми челядь литература антология» дасьтӧмысь
• «Коми Республикалы 95 во» медаль (2016)[2]
• Д. Н. Мамин-Сибиряк нима ставроссияса литературнӧй премия (2019)[3]
• «Культураын вермӧмъясысь» морӧсвывса пас (Россия)
• «Коми Республикалы 100 во» медаль (2021)

Пасйӧттэз