Зюзьдін район

Босьтöм Рувикиись
Зюзьдін район Киров лапӧлын

Зюзьдін район (рочӧн Афанасьевскӧй район) — Киров лапӧлісь веськӧтлан юкӧт, муниципал район.

Зюзьдін му – Коми отирлӧн важся горттэзісь ӧтік.

Шӧриныс – Афанасьева карокын. Афанасьевасянь Кировӧдз 251 км ылына.

Районыс аркмӧтӧм 1929 годӧ. Веськӧтліссез лыддьӧны аркман каднас 1963 во, кӧр районыс босьтіс роч ним Афанасьевскӧй.

Ним

Районыслӧ коми ним пуктӧма Зюзьдін (рочӧнжык Зюздина) посад сьӧрті, кӧдӧ ӧні шуӧны Афанасьева. Посадыс сулалӧ Сюзьва ю уссёын (дінын), да сысянь перво шусьӧма Сюзьдін ‘Сюзь уссё’. Сэсся пондӧтчан шыыс гораммӧма, а сэсся роччез и д-сӧ небзьӧтӧмась да помас содтӧмась, лоас Зюздина. Коминас мийӧ гижам Зюзьдін.

География

Зюзьдін районыс 5,2 сюрс км² ыжда. Куйлӧ Киров лапӧв асыввылын. Межаасьӧ Камакатыт районкӧт ойвылын, Омутнинск районкӧт рытвылын, Удмурт республикакӧт лунвылын да Сива районыскӧт асыввылын.

Район асыввылын – Камайыв вылынін, мувевдӧрыс татӧн мыссэза. Рытвылас бӧра – уланін, татӧн уна нюррез.

Медыджыт ю районас – Кедра, Кӧлыч (вожжес – Сӧзим, Езжа), Чус (вожыс – Омен), Сюзьва, а шульга ладорись – Лопья, Ыджыт Пызан, Сьӧва, Лытка, Ченӧг, Томызь, Кая, Нёпыль, Вок, Пура.

История

XVІ век помын вӧлі аркмӧтӧм Зюзьдін волось (шӧрин – Зюзьдін погостын), кӧда вӧлі Кай уездын сизим веськӧтлан юкӧтісь ӧтік.

1708 годӧ Зюзьдін волось пыртісӧ Ятка муӧ.

Волосьын вӧлісӧ куим ыджытжык оланін.

  • Зюзьдін (Афанасьева) посад, кытӧн 1763 годӧ олісӧ 22 мужик морт.
  • Бисерова (Воскресенскӧй) посад, кӧда аркмис XVІІІ век одзза джынас, 1763 годӧ татӧн лыддисӧ 10 мужик мортӧс.
  • Георгиевскӧй посад; сія сулалӧ Кама веськыт вадӧрын, аркмӧма 1703 воын, и 1763 годӧ татӧн вӧлісӧ 10 мужик морт.

XІX векӧ Зюзьдін муэз лоисӧ Ятка губерняись Глаз уездын. Ӧння район му вылын лӧсьӧтісӧ нёль волось: Афанасьева, Бисерова, Гордина, Георгиевскӧй.

1921 воын, Удмурт лапӧв аркмӧм бӧрын, Бисерова, Афанасьева да Гордина волоссез лоисӧ Ятка губерняись Омутнинск уездын.

1929 годӧ июнь коста нійӧс ӧтлаӧтісӧ да вились аркмӧтӧм Улісь Новгорт ладорись Ятка кытшын керисӧ Зюзьдін район.

1935 воын, Зюзьдін районсӧ янсӧтісӧ кыкӧ: Зюзьдін район да Бисерова район, кӧднӧ 1955 бӧра ӧтлаӧтісӧ.

1963 годӧ Зюздін районлӧ сетісӧ роч ним – Афанасьевскӧй.

1966 годӧ Зюзьдін (Афанасьева) посад лоис карокӧн.

Отир

Олӧны Зюзьдін районас 15 сюрс морт, ны коласын коми отир – ӧтік сюрс мымда. Комиэз Зюзьдін ладорын ӧддьӧн рочсялӧны, эшӧ 1926 годӧ мияніссез татӧн вӧлісӧ 7 сюрс морт (быдсӧн олӧмась сэк Зюзьдін муас 38 сюрс морт).

Ӧні карокын олӧны 3 сюрс морт, мӧдіккез – грезддэзын да посаддэзын. Отирлӧн тшӧкыта – 2,9 морт/км².

Веськӧтлан

Зюзьдін район вылын юралісьыс Казаков Леонид Кузьмич. Веськӧтланын медыджыт Сероев Александр Ананьевич.

Янсалӧм

Зюзьдін район янсӧтӧма 7 веськӧтлан юкӧт вылӧ, татӧн ӧтік карму (Зюзьдін) да квать посадму.

  • Бисерова посадму
  • Бор посадму
  • Гордина посадму
  • Афанасьева карму
  • Ичетовкина посадму
  • Лытка посдму
  • Пашина посадму

Одзжык татӧн вӧлі 19 веськӧтлан юкӧт (поссовет да сельсоветтэз, сэсся посад кытшшез)

Оланіннэз

Быдсӧн лыддьӧны Зюзьдін районас 202 оланін.

Медыджытӧсь ны коласісь:

  • Афанасьево
  • Бисерова
  • Ванина
  • Георгиева
  • Гордина
  • Еэжа
  • Жаркова
  • Илюши
  • Ичетовкина
  • Кувакуш
  • Лытка
  • Московскӧй
  • Пашино
  • Пура
  • Ромаши
  • Савинцы
  • Слобода
  • Фроловскӧй

Ӧшмӧссэз