Виль во Россияын

Босьтöм Рувикиись
Виль во
Мичӧтӧм кӧз квартираын
Мичӧтӧм кӧз квартираын
Тип Абу вежсяна канму статуса донтан лун
Мӧдінёж Новогодние каникулы
Вежӧртас Виль во пондӧтчӧм
Чулӧтӧны  Российскӧй Федерация
Лун тӧвшӧр 1 лунсянь тӧвшӧр 8 лунӧдз
Традицияэз ярмаркаэз, каррез да керкуэз мичӧтӧм
Йитӧм Розосво
Логотип РУВИКИ.Медиа Медиафайлы на РУВИКИ.Медиа

Виль во (рочӧн Новый год) — Россияын медыджыт донтан лун календарнӧй донтан луннэз коласісь, порйӧтчӧ быд во одзтӧв 31 лун ойӧ, тӧвшӧр 1 лунӧ вуджикӧ. Чулӧтӧмсӧ бурсьӧтіс 1699 воын Пётр I, сія жӧ аркмӧтіс уна вильвося традцияэз[1]. 1929—1935 воэзӧ Виль во порйӧтӧмыс эз чулӧтсьы он же заложил основы многих новогодних традиций[2].

Роч Виль во символӧн лоӧ Дед Мороз[3]. Сідзжӧ эта вежалунлӧн атрибуттэзӧн лоӧны мандариннэз, оливье салат да «Совесткӧй шампанскӧй»[4].

Вильвося ой лыддиссьӧ кадӧн, кӧр видзӧтӧны во бӧртас, висьталӧны тосттэз, кывзӧны президентлісь вежалуналӧм, аскӧття кӧсйӧны Кремльлӧн Спасскӧй башня куранттэз горалікӧ[5][6].

1699 воӧдз кад

Донтан лунлӧн медодзза нимнас вӧлі Воын медодзза лун (рочӧн «Первый день во году»). Сы йылісь гижӧм 1586 вося француз-роч баитчанкудын[7]. Быд во пондӧтчывліс одзтулыс 1 лунӧ нето одзар 1 лунӧ, сідз кыдз 1492 (7000) воӧдз Россияын вӧлісӧ ӧткоста кык волыддян стиль. Сёрӧнжык порйӧтӧмыс пондіс мунны одзарын[8]. Сія вӧлі йитӧм сійӧн, мый одзар 1 лун лоӧ вичкуся вежалунӧн[9] — Симеон Стопник лунӧн, кӧдакӧт вӧлі и вӧлі йитӧм виль во пондӧтчӧм[10].

Порйӧтӧмс муніс вичкуся моз да пондӧтчывліс рытся службаӧн, кӧдӧ чулӧтлісӧ гожумпом 31 лунӧ. Виль во пондӧтчӧм йылісь отирыс тӧдісӧ ойнас, кӧр горалӧсӧ вичку вартаннэз[9]. Одзар 1 лунӧ асывся ла лунся кеймӧмммез коласын чулаліс тодиль церемония. Сы кадӧ сія чулӧтсьывліс Москва Кремльын Ивановскӧй площадь вылын. Церемонияас участвуйтісӧ царьыс, патриархыс да мӧдік ыджыт отир[11]. Сы помалӧм бӧрын ветлӧтісӧ пӧрись отирӧт да вежалуналісӧ нійӧ.

Пётр I вежӧммес

1699 воын Пётр I одзтӧв 19 да 20 лунся[12] указзэзӧн вежис волыддянсӧ, кӧда сэксянь пондіс лыддисьны Исус Кристос чужӧмсянь. Вивкуся виль во кольччис одзар 1 лунӧ, а отирыс пондісӧ порйӧтны тӧвшӧр 1 лунӧ. Эта кадӧ пондӧтчис Виль волӧн порйӧтӧм кыдз гражаданскӧй донтан лун[1].

Царьыс ачыс ӧзтіс ракета Краснӧй площадь вылын медодзза Виль во порйӧтікӧ. Сія пыртіс оланӧ традиция порйӧтны донтан лунсӧ недель сьӧрна[13]. Донтан лун кежас пондісӧ мичӧтны ӧтӧрсӧ да керкуэсӧ лыса пуэзӧн, керны павжуннэз ыджыт отир понда да лэдзавны фейерверккез[14]. Медодзза лунас ковсис вежалунавны ӧтамӧдӧс Виль во пондӧтчӧмӧн[1].

Виль стиль

1918 воын, мед джендӧтны Европа кадсянь янсалӧм, Россияын муніс календарь реформа: тӧвшӧр 26 лунся Декрет сьӧрті вуджис григорианскӧй календарь вылӧ, кӧда пондіс шусьны виль стиль. Сэк тӧвшӧр 31 луныс ашынӧ лоис тӧвпом 14 лун. Сы кузяись аркмис Важ Виль во донтан лун. Сы порйӧтан луннас лоис тӧвшӧр 14 лун[15].

Роч православнӧй вичку кидчис вуджны католическӧй григорианскӧй календарь вылӧ, сы кузя сія кадсянь Виль воыс торйӧтчис вичкуись да лоис светскӧй донтан лунӧн. Розосвоыс пондіс порйӧтсьыны квать лун бӧрті — тӧвшӧр 7 лунӧ. Медодззаись порйӧтӧмыс муніс во бӧрті — 1919 воӧ[16], 10 во бӧрті вӧлі нач дугдіссьӧм. Сэк жӧ Виль воыс дугдіс лыддиссьыны шоччиян лунӧн, сія эз вежсьы 1947 воӧдз[17].

Виль во СССР-ын

Официальнӧя Виль во порйӧтӧм вились пондӧтчис 1935 воын одзтӧв 28 лунӧ «Правда» газетаын сы колӧм советскӧй челядь понда йылісь публикутӧм бӧрын. куим лун одзті вились пондісӧ вузавны кӧззэз, амичӧтаннэз да мишура, а челядь саддэзын да школаэзын организуйтісӧ вильвося мероприятттёэз[2]. Медколана гӧсьнас лоис Дед Мороз, а 1937 восянь сы нучатка Снегурочка, кӧда медодззаись петіс Союззэз керкуын.

Сы кадӧ пондӧтчӧны формируйтчыны Виль во порйӧтан традицияэз: советскӧй отир пызаннэз вылын лоӧны «Советскӧй шампанскӧй»[4], мандариннэз, шубаа селёдка ла оливье салат [18]. сы кадӧ аркмӧ донтан лун кежся государственнӧй символика: куранттэз вартӧм да государство юралісьлӧн вежалункыв[4]. Пырӧ традицияӧ видзӧтны вильвося ойӧ «Голубой огонёк» нима телепередача[19].

Челядь да томпӧлӧс понда Виль во порйӧтӧм Кремлись Георгиевскӧй залын пондісӧ керны 1954 восянь[4].

Постсоветскӧй период

1992 воӧ тӧвшӧр 2 лун лоис шоччисян лунӧн сыбӧрын, кыдз Удж сьӧрті Кодексӧ вӧлісӧ пыртӧмӧсь вильмӧттэз. Сэтчӧдз шоччисян луннэнас вӧлісӧ тӧвшӧр 1 да 7 луннэз. Ситуацияыс эз вежсьы 2004 воӧдз, кӧр нія лыннэз дынӧ содтісӧ куим лун — 3-ӧтсянь 5-ӧтӧдз. 2004 воын вильвося каникуллэз вӧлісӧ дырсьӧтӧмӧсь тӧвшӧр 8 лунӧдз. Сэтшӧм вильмӧттэз пыртісӧ Российскӧй Федерация Удж Кодексӧ 2012 воын[17].

2024 воын вӧлі лэдзӧм информация, мый россияна вермасӧ видзны Виль во порйӧтӧм понда 30,1 сюрс руб, мый 14 % мӧймусся унажык. Унажыкыс козиннэз понда заптӧны 10 сюрс рубӧдз, мыччаліс ДРТ (одзжык Deloitte) юасьӧм. Туялӧмыс муніс одзар 19 лунсянь аршӧр 10 лунӧдз, юасьӧмӧсь вӧлісӧ 1,6 сюрс 18-65 волыдся респондент берся Россия регионнэзісь да берся щедтӧс тшупӧтӧн[20].

Лыддьӧтан

Пасйӧттэз

  1. 1 2 3 Шаповалов С. Н., с. 71.
  2. 1 2 Швец М. Е., с. 392.
  3. Кононов Д.С., с. 24.
  4. 1 2 3 4 Гурьянов К. В., Шатило Я. С., с. 56.
  5. Кто придумал Новый год: история и традиции праздника. РИА Новости (9 декабря 2022). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  6. Кремлевские куранты в Москве. Комсомольская правда. Дата обращения: 22 ноября 2023.
  7. Людмила Кошкина. Первый день во году. Пульс (30 декабря 2018). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  8. Черепнин Л. В.
  9. 1 2 Шаповалов С. Н., с. 69.
  10. Семенов день. Российский Этнографический Музей (14 сентября 2023). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  11. Шаповалов С. Н., с. 70.
  12. Полное собраніе законовъ Россійской имперіи, с. 681.
  13. Новый «Новый год» по Указу Петра I. Российская государственная библиотека (20 декабря 2017). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  14. Шаповалов С. Н., с. 72.
  15. История старого Нового года в России. ТАСС (13 января 2018). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  16. Старый. Новый. Непутёвый. Почему календарная реформа большевиков много лет сбивала с толку россиян. Родина (11 января 2021). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  17. 1 2 Как менялись даты празднования Нового года в России. ТАСС (29 ноября 2019). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  18. «Гадкий праздник буржуазный» Как Новый год стал главным советским и российским торжеством. Лента.ру (1 января 2020). Дата обращения: 22 ноября 2023.
  19. Швец М. Е., с. 396.
  20. Россияне рассказали, сколько потратят на празднование Нового года, РБК. Дата обращения: 3 Одзтӧв 2024.

Ыстӧттэз